Золота рибка, асс, 4XL. (лат. - Carassius auratus)

Золота рибка, асс, 4XL. (лат. - Carassius auratus) Свою назву золота рибка отримала, перш за все, за колір луски: стандартний колір тіла – червонувато-золотистий, часто з металевим відблиском. Залежно від породи, золота рибка може мати видовжене, стисле з боків або коротке тіло з округлим черевцем. У кожного представника золотих рибок можна виявити збільшені зяброві кришки, тверді зазубрини на перших плавникових променях і глоткові зуби – додаткові щелепи в горлі або глотці. Будова лусочок золотих рибок також залежить від породних особливостей: вони можуть бути великими, дрібними або зовсім відсутніми на окремих ділянках. Найпопулярніше забарвлення тіла золотої рибки – червоно-золоте, але зустрічаються форми й з іншим забарвленням: бронзовим, чорним, плямистим, блакитним і т.п. Черевце золотої рибки завжди забарвлене світліше спини. Варіація плавників також різноманітна. Хвостовий плавець може бути одинарним, роздвоєним, вуалевим або мати іншу незвичайну форму. Спинний плавник золотої рибки зустрічається короткий, вуалевий або може бути відсутній зовсім. Очі великі, трохи випуклі. У деяких порід можуть бути сильно збільшені та мати вигадливу форму. Мінімальний розмір дорослої золотої рибки в гарних умовах утримання рідко буває менше 15 см. Окремі породи можуть вирости до 30 см. Золоті рибки вважаються довгожителями серед риб. Середня тривалість життя – 13-15 років. Рекорд довгожителя в акваріумі належить англійській золотій рибці на ім’я Тиш, яка прожила 43 роки. Штучно виведена в Китаї зі срібного карася Золоті рибки відносяться до всеїдних рибок. Це означає, що в їх раціоні обов’язково мають бути присутні як тваринні, так і рослинні компоненти. Рибки невибагливі в їжі та здатні споживати будь-які види корму: сухі, живі, заморожені. В якості рослинної підгодівлі використовують сухі корми з високим вмістом спіруліни, а також плаваючі рослини (ряска, вольфія, річчія).