Паук Брахіпельма Мексиканський червоноколінний, дор. (лат. - Brachypelma hamorii(smithi) )

Мексиканський червоноколінний павук мешкає на тихоокеанському узбережжі Мексики, переважно в штатах Герреро та Мічоакан. Його природним середовищем є сухі тропічні ліси, чагарникові зарості та савани, де павук ховається в норах, під камінням або корінням дерев. У природі самки живуть до 25–30 років, самці значно менше — близько 5–10 років. У неволі, за належних умов утримання, тривалість життя може збільшуватись. Самки зазвичай важать 15–25 грамів, самці — 10–15 грамів. Довжина тіла дорослої особини становить 6–7 см, розмах лап може сягати 15–18 см. Павуки ведуть самотній спосіб життя, активно проявляють територіальність. Самці після досягнення статевої зрілості шукають самиць для спарювання, після чого зазвичай гинуть. Самка відкладає 400–600 яєць, які поміщає у кокон. Молоді павуки після вилуплення певний час залишаються під захистом матері. Більшість часу павук проводить у норі, виходячи переважно вночі для полювання. Це хижаки, які живляться комахами, дрібними хребетними (ящірками, мишами, жабами). Полювання здійснюється із засідки. Павук паралізує здобич отрутою, після чого вводить травні ферменти і споживає напіврідку їжу. Рід Brachypelma належить до стародавньої групи тарантулів, які сформувалися понад 100 млн років тому. Цей вид є частиною давньої неотропічної фауни, яка адаптувалася до посушливих регіонів Центральної Америки. Цікаві факти: Павук отримав свою назву через характерні яскраво-червоні коліна, які контрастують із чорним тілом. Незважаючи на грізний вигляд, цей вид має дуже спокійну вдачу й рідко проявляє агресію. Захищаючись, павук може скидати з черевця спеціальні волоски, які подразнюють шкіру та слизові оболонки. У природі ці павуки відіграють важливу роль у регуляції популяцій комах. Самки можуть жити до 10 разів довше за самців, що є винятковим явищем серед павукоподібних.