Птеригопліхт парчевий, XL (лат. - Pterygoplichthys gibbiceps)

Птеригопліхт парчевий (Pterygoplichthys gibbiceps) належить до сімейства кольчужних сомів, один з найбільших представників свого роду. Незважаючи на свій значний розмір, птеригопліхти миролюбні риби. А їх гастрономічний інтерес практично повністю обмежується рослинністю. Ці рибки – хороші помічники в боротьбі з водорослевими обростаннями на стінках акваріума. Ведуть переважно нічний спосіб життя. При утриманні з близькородинними видами можливі сутички, в процесі яких спостерігається цікава форма поведінки – птеригопліхти піднімають спинний і розчепірюють на всі боки грудні плавці. У природі рибки таким чином обманюють хижаків, збільшуючи свої розміри. У природних умовах у посушливі періоди птеригопліхти можуть закопуватися в грунт і впадати в сплячку до настання сезону дощів. Також для цих сомів характерне кишкове дихання: при нестачі кисню рибка здатна заковтувати повітря над поверхнею води і засвоювати його за допомогою кровоносної системи кишечника. Якщо витягнути птеригопліхта з води, то він може видавати шиплячі звуки. Вважається, що це також адаптація для того, щоб лякати хижаків. Зовнішній вигляд Видова назва дуже чітко відображає характерні риси рибки. Pterygos – «крила», hoplon – так називався щит древніх греків, ichthys – «риба», gibbiceps – «горб на голові». Парчевий сом має витягнуте тіло, трохи приплюснуте зверху. Весь тулуб, за винятком живота, покритий щільними кістяними пластинами. Голова велика, на ній розташовуються характерні виступаючі ніздрі. Рот видозмінений у велику присоску, за допомогою якої рибка може утримуватися на вертикальних поверхнях. Вона настільки сильна, що відірвати рибку без пошкоджень не можливо. У основі ротових присосок розташовані товсті вусики. Очі маленькі, розташовані на верхній частині голови. Вони влаштовані таким чином, що рибка бачить не тільки те, що відбувається перед нею, а й здатна спостерігати за ситуацією ззаду або збоку. Тільки простір над сомом залишається в мертвій зоні. Спинний плавник великий, вітрилоподібний, має не менше дванадцяти променів. Грудні нагадують крила і розташовані дуже близько до черевних. Вони дуже потужні і допомагають рибкам закопуватися в грунт. Основне забарвлення тіла – шоколадне або майже чорне, з великою кількістю бежевих ліній, які створюють візерунок схожий на шкуру леопарда. З віком може тьмяніти і зникати зовсім. Існують альбіносні форми. Грудні плавники теж великі, складаються з товстих кісток, що допомагає сомам закопуватися в грунт. У відповідних умовах парчевий сом може вирости до 50 см. Максимальний розмір птеригопліхті – 50 см, Тривалість життя у сомиків птеригопліхтів – до 20 років. Ареал проживання Батьківщиною птерігопліхтів є Південна Америка. Їх можна зустріти в річкових системах Амазонки, Оріноко, бразильських річок Шінгу і Тефе. Рибки надають перевагу повільнопроточним річкам, селяться в основному на мілинах у тих місцях, де багато мулу. Нерідко збираються у великі групи. Під час вологого сезону дуже активні та ненажерливі – харчуються рослинністю і падаллю. Догляд та утримання Птеригопліхт – дуже велика риба, мінімальний об’єм для утримання однієї особини – не менше 250 л. В якості грунту підійде крупнозернистий пісок або дрібна галька. Рекомендується встановити в акваріум різноманітні укриття: печери з каменів, керамічні або пластикові труби. В обов’язковому порядку повинні бути натуральні корчі. Об’їдаючи їх, птеригопліхт отримуює важливу для травлення целюлозу. Акваріум повинен бути оснащений потужним зовнішнім фільтром і компресором, рибки люблять чисту воду, насичену киснем. Варто звернути увагу, що кишкове дихання не може замінити аерацію. Якщо птеригопліхт часто спливає на поверхню за порцією повітря, значить в акваріумі є проблема з вмістом кисню. Також не люблять рибки сильну течію. Не можна забувати про щотижневі (до 30%) підміни води. Оптимальні параметри води для утримання: Т=22-26, pH=6.5-7.5 GH=2-15. При виборі рослин слід врахувати момент, що птеригопліхти здатні легко викопати будь яку акваріумну рослину, тому краще зупинитися на видах, які добре вкорінюється: криптокоринах, апоногетонах, валіснерії. Їх необхідно в обов’язковому порядку обкласти камінням. При нестачі їжі рослини можуть постраждати. Сумісність Птеригопліхти – миролюбні рибки, але підселювати до них дрібні види буде неправильно, вони можуть стати випадковою жертвою гіганта. Найкраще зупинитися на великих сусідах: цихліди, поліптеруси, гігантські гурамі. Навіть всевинищуючий фловер хорн не зможе нічого зробити закованому в броню птеригопліхту. Парчеві соми досить ревно відносяться до своєї території і можуть відганяти небажаних гостей. Перш за все, можуть виникнути конфлікти зі своїми родичами, близькородинними видами (анциструси), герінохейлусамі. Тривалість життя в акваріумі становить до 20 років. Годування птерігопліхта Для повноцінного росту і розвитку птеригопліхта їх раціон повинен складатися з рослинної (80%) і тваринної їжі (20%). Деякі акваріумісти вважають, що краще годувати цих сомів натуральними овочами і зеленню: кабачками, шпинатом, морквою, огірками. Мінусами подібного годування є велика ймовірність погіршення якості води в разі неповного поїдання корму рибками. Не відмовляться птеригопліхти і від натуральних тваринних кормів: мотиля, трубочника, однак не рекомендується годувати риб живим кормом, бо він може занести інфекцію в акваріум. Ідеальним вибором для годування парчевих сомів стануть сухі корми. Завдяки сучасним технологіям з’явилася можливість об’єднати в одній таблетці дві складових: високобілковий корм з рибних компонентів і концентрат водорості спіруліни. Таблетки швидко опускаються на дно і тривалий час зберігають свою форму. Вони прекрасно підходять як молодим, так і вже дорослим сомам.